• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Навчальна робота

Готуємось до участі в

ЗОВНІШНЬОМУ НЕЗАЛЕЖНОМУ ОЦІНЮВАННІ

в 2014 році

Учні нашого ліцею взяли активну участь в олімпіадах з предметів професійно-теоретичної та загальноосвітньої підготовки. Проявили високий рівень навчальних знань, вмінь, навичок

Переможці олімпіад, проведених методичною комісією громадського харчування та легкої промисловості:

/Files/images/zahodi/100_4432.JPG/Files/images/zahodi/100_4427.JPG/Files/images/prof/100_3321.JPG/Files/images/prof/100_3323.JPG/Files/images/prof/100_3322.JPG/Files/images/prof/100_3329.JPG/Files/images/prof/100_3347.JPG

Переможці олімпіад, проведених методичною комісією бухгалтерського профілю

/Files/images/prof/100_4416.JPG/Files/images/prof/100_4629.JPG

/Files/images/prof/100_3662.JPG/Files/images/prof/100_3673.JPG/Files/images/prof/100_3670.JPG

/Files/images/prof/100_3649.JPG/Files/images/prof/100_3650.JPG/Files/images/prof/100_3652.JPG/Files/images/prof/100_3651.JPG

Переможці олімпіад, проведених методичною комісією суспільно-гуманітарних дисциплін

/Files/images/prof/100_4424.JPG

Переможці олімпіад, проведених методичною комісією природничо-математичних дисциплін

/Files/images/prof/100_4420.JPG

Переможці олімпіад, проведених методичною комісією професій аграрного і енергетичного профілів

/Files/images/prof/100_4631.JPG/Files/images/prof/100_4423.JPG

Подорож в місто «білих акацій та чорних ночей»

5 березня 2013 року кращі учні ліцею разом з викладачем історії Т.М. Сопінською виїздили до Миколаєва. Ні прохолодна погода, ані далека дорога не могли зіпсували настрою подорожуючих, адже попереду були пізнавальні екскурсії.

Більшості дітей довелося вперше проїхати майже через всю Миколаївську область, тому вони з цікавістю розглядали всі населені пункти, через які пролягав шлях, прислухаючись до екскурсів в історію рідного краю.

Наш край – це земля великої краси, унікальної природи та історичних святинь.

Проїжджаючи позв село Кримка Первомайського району звернули увагу на Курган Слави, який нагадує про безстрашну боротьбу підпільників в роки Великої Вітчизняної війни. Бо нещодавно, а саме, 28 лютого, 70 років тому, були розстріляні герої-іскрівці.

Там, де колись чатували одна на одну запорозька фортеця Орлик, турецька - Голта та польська - Богополь зараз розкинулось місто Первомайськ. А між ним та Южноукраїнськом, майже 40 кілометровий Південний Буг у крутих кам'янистих берегах, утворює вузьку (300-400 м) каньйоноподібну долину. Величні гранітні скелі іноді сягають 40-50 м заввишки, русло річки порожисте з водограями та островами. Цей гірський ландшафт серед степу називається - Гранітно-степове Побужжя і він визнаний одним із 7 природних чудес України. Для створення такого унікального ландшафту природа працювала понад 3000 мільйонів років.

/Files/images/Новый рисунок.png

Гранітно-степове Побужжя

Гранітно-степове Побужжя надзвичайно багате на археологічні пласти: палеоліт, мезоліт, неоліт, мідний і залізний віки, епоха бронзи, черняхівська та трипільська культури, свідоцтва поселень кімерійців, савроматів, скіфів, ольвіополітів, давніх слов'ян, римлян. Всього в цьому районі між селищами Мигія та Олександрівка виявлено 98 археологічних пам'яток. В селі Мигія природа з часом утворила каньйон з неповторним ландшафтом, який іменують «Бузькою Швейцарією».

/Files/images/Рисунок1.jpg

Мигіївський каньйон

Мигіївський каньйон є частиною національного природного парку «Бузький Гард», заснованого на базі регіонального ландшафтного парку «Гранітно – степове Побужжя».

/Files/images/Рисунок2.jpg

Національний природний парк «Бузький Гард»

Гранітно-степове Побужжя тісно пов'язане з Військом Запорозьким Низовим та його державою - Запорозькою Січчю. Південний Буг славився серед запорожців як друга за значенням річка після Дніпра. На території Гранітно-степового Побужжя знаходився Гард (в околицях сучасного м. Південноукраїнська) - адміністративний центр Буго-Гардовоїпаланки, найбільшої за розмірами серед восьми територіальних одиниць Запорозької республіки. Першим паланковим отаманом тут був князь Дмитро Вишневецький.

/Files/images/Рисунок3.png

План Запорозького Гарду на р.Бугінженера- підполковника Даніеля де Боскета: 1 - острів, на якому Запорозькі козаки житло мають і при тому церква; під № 2; 3 - гарди, або заколи рибні; 4 - місце, на якому восени ті козаки житло мають; 5 - початок турецького кордону від річок Бугу і Великого Конару; 6 - берег високий, що колись називався Пугач, який висотою до 20 сажнів.

Після ліквідації Запорозької Січі, рештки козацького війська відійшли в район бузьких порогів. Таким чином, на території Гранітно-степового Побужжя існував останній осередок української державності кінця XVIII сторіччя. Згодом, цей район, особливо с. Мигія, стало одним з центрів народного гайдамацького руху. Добрий військовий вишкіл, беззастережна підтримка населення, чудове знання місцевості, близькість тогочасного кордону з Османською імперією, робили гайдамаків небезпечними супротивниками навіть для великих підрозділів російських регулярних військ. Один з народних ватажків - Андрій Мамай, тривалий час вважався міфічною особою, але за реєстром Мигійського церковного приходу, ще наприкінці XIX сторіччя в цьому селі нараховувалось декілька родин Мамаєнків. Ці люди, за свідченнями старожилів, добре пам'ятали свого знаменитого родича. Остаточно прізвище Мамаєнко зникло з Мигії після сталінського геноциду 1933 року.

Поміщик Віктор Петрович Скаржинський, герой війни 1812 р., син отамана Бузького козачого війська, був першим, хто гідно оцінив унікальний природний комплекс Гранітно-степового Побужжя. В долині Південного Бугу він заборонив традиційну господарську діяльність, чим зберіг природні степові ділянки та наскельні діброви. На суміжних землях В.П. Скаржинським були закладені помологічний сад (221 сорт), дендрарій (281 вид), посажено ліс на 500 десятинах. За рахунок створених В. П. Скаржинським лісорозплідників формувалися зелені насадження Одеси, Вознесенська, Миколаєва, Алушти, Алупки, П'ятигорська, композиції Одеського та Нікітського ботанічних садів, дендропарку "Софіївка" в Умані.

/Files/images/Рисунок4.jpg

Трикратський ліс

за с. Трикрати, на півн. Вознесенського району, поблизу річки Мертвовод.

Одним із чудес Миколаївщини є Петропавлівський та Актівський каньйони (Вознесенський р-н), які вражають водоспадами, могутніми гранітними стовпами, скелястими берегами, різноманіттям флори і фауни.

/Files/images/Рисунок5.jpg

Петропавлівський і Актівський каньйони

При виїзді з Нової Одеси вражав своєю величчю 25 метровий монумент «Стальний солдат». Курган Слави - символічна могила воїнів, що загинули у Велику Вітчизняну війну в боях за визволення міста.

/Files/images/Рисунок6.png

Цей монумент є пам’ятником всім захисникам Вітчизни.

На під’їзді до Миколаєва на постаменті, освітлений першим весняним сонечком, височів трактор ХТЗ Т-74,як знак великої шани трудовим подвигам наших земляків-хліборобів.

/Files/images/Рисунок7.png

Ось так, милуючись краєвидами та вслухаючись в історичні відомості, непомітно подолались пару сотень кілометрів дороги. В Миколаєві ми відвідали краєзнавчий музей «Старофлотські казарми». Це справжнє музейне містечко. В цьому році краєзнавчий музей буде відзначати своє перше 100 річчя.

/Files/images/zahodi/Рисунок1.jpg

А все розпочалося ще в 1803 році. В Миколаївське Депо карт, в спеціально виділений кабінет, стали приносити рідкісні речі, знайдені на дні рік чи при обробітку полів (монети, глечики, давньогрецькі стели). На сьогоднішній день в фондах краєзнавчого музею нараховується більше 170 тисяч експонатів.

/Files/images/zahodi/Рисунок2.jpg

На трьох поверхах розкішного будинку представлена маса цікавого: давньогрецькі стели, останки мамонтів, рідкісні тварини та птахи, предмети побуту українців, унікальні ікони тощо. Виставлені експозиції можна розглядати хоч цілісінький день, прослідковуючи історію Миколаївщини з найдавніших часів аж до сучасності.

Красу і значення музейного містечка «Старофлотські казарми» можна осягнути, лише побачивши на власні очі.

/Files/images/zahodi/Рисунок3.jpg/Files/images/zahodi/Рисунок4.jpg/Files/images/zahodi/Рисунок5.jpg/Files/images/zahodi/Рисунок6.jpg

Не змогли ми оминути і Музей суднобудування та флоту, який єдиним в нашій державі.

/Files/images/zahodi/Рисунок7.jpg

Експозиція 12-ти залів розкриває етапи розвитку суднобудування в Миколаївській області і Україні, починаючи з стародавніх часів, розвитку суднобудівних підприємств та відображає сторінки історії кораблів, побудованих у м. Миколаєві. Фонди музею налічують 7914 музейних предметів.

Значну частину експозиції займають моделі відомих кораблів, серед яких фрегат "Святий Миколай" – перше судно, побудоване на миколаївській верфі, відомий революційний корабель – броненосець "Князь Потьомкін-Тавричеський", одне з найкращих науково-дослідних суден радянських часів "Академік Сергій Корольов", сучасні військові кораблі.

/Files/images/zahodi/Рисунок11.jpg/Files/images/zahodi/Рисунок12.jpg/Files/images/zahodi/Рисунок9.jpg

Одним з найцікавіших музейних експонатів є діорама "Будівництво суден в Миколаївському адміралтействі в 1-й чверті XIX століття" – її автор та виконавець – лауреат Національної премії ім. Т.Г.Шевченка художник В.Семерньов.

/Files/images/zahodi/Рисунок10.jpg

Відведений на екскурсії час збіг швидко. І ми, втомлені, але переповнені враженнями від екскурсії та задоволені побаченим вирушили до рідного Кривого Озера, закинувши на прощання монетку в фонтанчик з надією ще колись повернутись в місто «білих акацій та чорних ночей».

Кiлькiсть переглядiв: 1757

Коментарi