Семінар-практикум

Діагностування, моделювання, планування, проектування, конструювання методичної роботи навчального закладу

Методист Кривоозерського ПАЛ Лисиганич І.А.

Головне завдання ПТО XXI століття — формувати різнобічно розвинену особистість, яка здатна адаптуватися в умовах постійних змін на ринку праці, має не лише знання, а й певні компетенції, що дозволять знайти рішення в будь-яких професійних ситуаціях.

Зрозуміло, що будь-яка ідея залишиться лише ідеєю, якщо не буде підготовлений до її впровадження майстер виробничого навчання, викладач і найголовніше — методист ПТНЗ. Тому основним завданням у роботі методиста є підвищення професійної компетентності педагогічних працівників.

Орієнтиром в організації роботи методистів ПТНЗ є формування у них важливих компетенцій, умінь моделювати, проектувати, конструювати, реалізовувати заплановане, здійснювати самоаналіз зробленого, бути здатним оновити методичну діяльність у педагогічному колективі.

Діагностування в методичній роботі навчального закладу

Модернізаційні зміни в структурі і змісті сучасної освіти потребують пошуку нових підходів до діагностування методичної роботи з педагогічними кадрами, яка б успішно функціонувала в постійному режимі оновлення й розвитку, ґрунтувалася на наукових засадах, сприяла підвищенню рівня загально дидактичної, методичної, технологічної і психологічної підготовки педагогів до підвищення якості навчально-виробничого процесу, забезпечувала розвиток творчого потенціалу педколективів.

«Метод діагностування— стверджує Ю. Конаржевський, — це система правил і операцій, необхідних для вивчення педагогічного процесу й управління ним, а також причин, які впливають на його кінцеві результати». Діагностування має реалізувати три групи завдань — пізнавальні, конструктивно-організаційні та виховні.

Пізнавальні завдання — це вивчення досвіду роботи педагогічної діяльності, вивчення позитивних тенденцій у її розвитку, причин низької результативності, шляхів її подолання.

Конструктивно-організаційні завдання по­лягають у розробці єдиних педагогічних вимог до організації методичної роботи як цілеспрямованої системи, до прогнозування кінцевого результату.

Виховні завдання полягають у стимулюванні творчої активності кожного члена педагогічного колективу на основі об'єктивного і справедливого оцінювання його роботи, заохочення успіхів та ініціативи.

Головними об'єктами діагностування мають бути:

  • заняття в різноманітних формах методичної роботи (лекції, семінари, практикуми, круглі столи, дискусії тощо);
  • відкриті уроки, позакласні заходи в системі методичної роботи;
  • уроки і позакласні заходи педпрацівників у про­цесі вивчення стану викладання навчальних предметів.

Основними завданнями діагностування:

  • вивчення й аналіз рівня освітньо-кваліфікацій­ного забезпечення навчально-виробничого процесу кадрами з відповідною базовою освітою;
  • вивчення й аналіз стану викладання предметів і професійно-практичної підготовки за навчальним планом;
  • вивчення й аналіз стану організації і ефектив­ності навчально-виробничого процесу в професійно-технічних навчальних закладах;
  • вивчення й аналіз рівня знань, умінь і навичок учнів відповідно до державних стандартів;
  • вивчення й аналіз ефективності науково-мето­дичної роботи з педагогічними кадрами.

Діагностування здійснюється з метою виявлення ступеня досягнення поставленої мети й визначених завдань, одержання об'єктивної достовірної інформації про стан методичної роботи, навчально-виробничого, педагогічного процесу та визначення невикористаних резервів щодо здійснення системного та своєчасного контролю за реалізацією запланованого.

Характеристика основних методів

1. Педагогічне спостереження.

Щоб спостереження було науковим і при цьому психолого-педагогічним, воно має відповідати таким вимогам:

а) цілеспрямованості (що спостерігати, що фіксувати);

б) об’єктивності (фіксувати не свої припущення, а об’єктивну типову інформацію);

в) системності та систематичності;

г) упорядкованості та простоті фіксації необхідних результатів.

2. Анкетування.

За допомогою анкетування можна одержати емпіричний матеріал про педагогів. Будь-яка анкета складається за певними правилами системи запитань, кожне з яких логічно зв’язано з метою дослідження (діагностування).

3. Бесіда – метод одержання інформації досить широкого діапазону в процесі безпосереднього спілкування з вчителем. Може проводитись як у вільній, так і регламентованій формі.

Чітка постановка мети бесіди та завчасна підготовка запитань допомагає її найбільш цілеспрямувати і здобути необхідну інформацію.

4. Рейтингова система оцінювання професіоналізму педагога (шляхом збору суджень експертів) вимагає:

а) зручної системи оцінювання, відповідності шкал (оцінні шкали);

б) порівняння окремих показників один з одним (шкала ранжування).

5. Незалежні характеристики (метод отримання інформації). За його допомогою можна дістати загальну оцінку професіоналізму педагогічного працівника. Вимоги до методу: чіткість, усвідомлення завдань, анонімність, мінімум витрат часу, варіативність.

6. Тестування (як метод) – це фактично усне чи письмове опитування за спеціально підготовленими контрольними запитаннями чи завданнями з метою одержання високого рівня достовірної інформації з важливих аспектів професійної компетентності педагогічних працівників.

В сучасному педагогічному діагностуванні нерідко використовуються комплексні самостійні та контрольні роботи, розв’язування педагогічних ситуацій та їх обґрунтування, моделювання чи проектування педагогічних процесів.

У процесі діагностування професійної компетентності (за К.М. Старченко) доцільним є використання трьох груп методів.

  1. Інформаційно-констатуючі: педагогічне спостереження, бесіди та інтерв’ю, анкетування, рангування;
  2. Оцінюючі (рейтингові): експертна оцінка, незалежні характеристики, самооцінка; (кваліметрія – сайт Кривоозерського ПАЛ)
  3. Продуктивні: педагогічний аналіз результатів професійної діяльності, тестування.

Технологічні етапи науково-методичного супроводу діяльності педагогічних працівників

Визначення мети і змісту науково-методичного супроводу підготовки педагогічних працівників
Моніторинг професійної діяльності • Розробити інструментарій моніторингу: — діагностичні анкети щодо рівня професійної компетентності педагогічних працівників (додаток 1);
— збір інформації стосовно рівня професійної компетентності керівників методоб'єднань і ефектив­ності підвищення їхньої кваліфікації;
— проведення моніторингу результатів навчальної діяльності учнів;
• здійснити статистичну обробку узагальнених даних за діагностичними анкетами; (приклад реалізації у додатку 1)
Обґрунтування та організація роботи з педпрацівниками щодо визначених змісту та форм методичної роботи • Визначення зон посиленої методичної уваги, адресного науково-методичного впливу;
• збір інформації про інновації в сучасній педагогіці;
• розробка перспективного плану та заходів на методологічних засадах:
— організація роботи з викладачами та майстрами виробничого навчання уформі постійно діючого професійного майстер-класу, педагогічних практикумів, методичних нарад, творчих (робочих) груп з розробки комплексно-методичного забезпечення, школи методичної майстерності;
Оцінювання діяльності • Підбиття підсумків роботи;
• проведення засідань методичної та педагогічної рад ;
• узагальнити перспективний педагогічний досвід;
• випуск інформаційно-методичних матеріалів

Діагностування в методичній роботі навчального закладу передбачає :

  • вивчення рівня освітньо-кваліфікаційного забезпечення навчально-виховної роботи педпрацівників відповідно до державних освітніх та освітньо-кваліфікаційних стандартів;
  • постійний аналіз ефективності проведених методичних заходів, підготовку звітів за підсумками їх проведення;
  • тематичне вивчення й аналіз стану внутрішньоучилищної методичної роботи, викладання професійно-практичної підготовки, результатів проведених контрольних зрізів, олімпіад, конкурсів профмайстерності.

Ці завдання спонукають методиста добре володіти знаннями і вміннями з питань проведення моніторингових досліджень. Пропонуємо наступний перелік видів діяльності, поданий у таблиці 1.

Перелік видів діяльності, знань і вмінь методистів необхідних для діагностування

Види діяльності Знання Уміння
Визначення мети та завдань роботи з педагогічними працівниками Знання концептуальних засад модернізації педагогічного процесу. Знання сучасних вимог до здійснення процедур моніторингових досліджень Вибирати пріоритетні напрями підготовки педагогічних працівників; оперативно реагувати на запити педагогічних працівників-практиків
Вивчення рівня професійної компетентності педагогічних працівників Знання методик вивчення рівня професійної компетентності педагогічних працівників у галузі оцінювання Уміння проводити діагностичні дослідження, розробляти інструментарій, робити статистичну обробку, узагальнення даних
Планування діяльності Знання наукових основ планування Уміння розробляти плани, заходи на методологічних основах. Вміння своєчасного включення оновленого змісту у процес підвищення кваліфікації
Організація індивідуальних, групових та колективних форм роботи Знання складу педагогічних працівників; знання основних традиційних та інноваційних форм роботи з дорослими Уміння орієнтуватися у досягненнях науки, передовому, вітчизняному та світовому досвіді; вміння проводити заходи згідно з цілями, завданнями відповідно до конкретних умов
Проведення семінарів з метою вивчення технологій процедур моніторингових досліджень Знання інноваційних технологій, процедур моніторингових досліджень; знання основ­них категорій науково-методичного супро­воду розвитку моніторингових досліджень; сучасних підходів до педагогічних вимірю­вань та інтерпретації результатів оцінювання; вимог до розробки стандартизованих тестів Уміння інформувати про інноваційні технології, зокрема тестові; мобілізувати на впровадження їх у практику роботи, оперативно реагувати на зміни
Розробка методичних рекомендацій Знання змісту освіти, бібліографії, змісту розгляду даного питання в літературі; вимог до узагальнення Вміння робити висновки, вносити пропозиції на основі відстежування, оцінювання змін, що відбуваються
Встановлення творчих зв'язків з на­уковими закладами , що сприяють методичній роботі з педагогічними кадрами Обізнаність у проблематиці моніторингових досліджень Вміння обґрунтувати співробітництво з науковими та закладами, зацікавити у співпраці
Науково-інформаційний супровід моніторингу якості освіти Знання нормативних документів щодо проведення моніторингових досліджень; знання методики забезпечення інформацією; знання вимог до різних видів інформації Вміння швидко й оперативно орієнтува­тися в інформації, вибирати потрібну і направляти по запитам

Додаток 1

Діагностична карта майстра виробничого навчання

Мета: з'ясувати потреби майстрів виробничого навчання у підвищенні рівня знань та вмінь з основ методики навчання і виховання.

Завдання:

  1. Визначити перспективні напрями організації навчально-практичних семінарів для покращення професійного зростання майстрів виробничого навчання.
  2. Скоригувати зміст семінарів-практикумів щодо забезпечення необхідного рівня підготовки.
  3. Виявити, від чого залежить професійна діяль­ність і мотивація в роботі майстрів в/н.

Очікувані результати: отримані дані анкету­вання використати для організації та вдосконалення системи навчально-практичних семінарів, як форми підвищення кваліфікації майстрів в/н, враховуючи виявлені недоліки.

Опис діагностичного матеріалу: до складу анкети входять запитання, які стосуються різних сторін діяльності майстра в/н, а саме:

Навчально-методичне забезпечення та організа­ція робочого місця майстра в/н.

Організація перспективного планування та здій­снення освітнього процесу ПТНЗ

Складання та використання дидактичних засобів навчання.

Методика проведення уроків професійно-пра­ктичної підготовки.

Методика контрольно-корекційного етапу пере­вірки знань учнів.

Практичне використання методів виховання.

Психологічний супровід навчально-виробничого процесу.

Процедурні особливості: респондентам — учасникам навчально-практичного семінару ро­здаються діагностичні анкетні листи. Пропонується поставити позначку навпроти одного з варіантів, з яким погоджується опитуваний. Після проведення методичного заходу анкети збираються і обробляються: відповідь заноситься цифрою 1, підрахована кількість (сума) відповідей з даного запитання, потім вираховуються відсотки.

Обробка та інтерпретація даних: обчислюєть­ся кількість відповідей слухачів за чотирма рівнями (володію питанням — можу поділитись досвідом — хочу познайомитись — потрібна допомога). Дані заносяться в таблицю.

Діагностична карта майстра виробничого навчання

№ з/п Основні напрями навчальної діяльності Володію питанням Можу поділитись досвідом Хочу познайо­митись Потрібна допомога
Навчально-методичне забезпечення та організація робочого місця майстра в/н
1 Сутність навчального процесу, його функції. Особливості процесу виробничого навчання
2 Принципи і системи навчання; особливості їх використання в умовах профтехосвіти
3 Удосконалення навчальної програми виробничого навчання з професії
4 Шляхи удосконалення форм організації праці майстра виробничого навчання: «майстер — група», «бригада майстрів — навчальна група», «майстер — майстерня», «майстер — вихователь», «майстер — викла­дач»
Організація перспективного планування та здійснення освітнього процесу ПТНЗ
5 Особливості формування в учнів трудових навичок і умінь
6 Формування в учнів позитивних мотивів учіння
7 Управління пізнавальною діяльністю учнів на уроках виробничого навчання
8 Розробка навчально-програмної документації
9 Розробка паспорту комплексного методичного забезпечення професії та робота із створення комплексного методичного забезпечення навчаль­ного процесу
10 Підготовка майстра виробничого навчання до занять
Використання інноваційних технологій навчання
11 Використання інноваційних технологій на уроках виробничого навчання
12 Сучасні технології навчання
Методика проведення уроків професійно-практичної підготовки
13 Урок — основна форма організації навчання в ПТНЗ. Вимоги до суча­сного уроку виробничого навчання
14 Методи виробничого навчання
15 Вибір методів і прийомів навчання під час проведення уроку виробни­чого навчання
16 Використання міжпредметних та внутрішньо предметних зв'язків на уроках виробничого навчання
17 Індивідуалізація та диференціація процесу виробничого навчання
18 Методика проведення вступного інструктажу
19 Зміст, організація і методика поточного інструктування
20 Особливості заключного інструктажу
21 Організація виробничої практики учнів
22 Засоби активізації пізнавальної діяльності на уроках виробничого навчання
Методика контрольно-корекційного етапу перевірки знань учнів
23 Сучасні підходи до перевірки і оцінки навчально-виробничої діяльності учнів (знання, уміння, навички)
24 Методика проведення кваліфікаційної атестації учнів
25 Методика розробки комплексних кваліфікаційних завдань для визначен­ня рівня професійної підготовки майбутніх робітників
26 Методика проведення перевірочних і кваліфікаційних (пробних) робіт
Практичне використання методів виховання
27 Мета, нагальні завдання та принципи виховання
28 Визначення майстром виробничого навчання змісту позанавчальної роботи з навчальною групою
29 Практичне використання методів виховання
30 Володіння методикою підготовки і проведення окремих форм позанав­чальної виховної роботи (бесіда, диспут, зустрічі, вечори, конференції, конкурси, вікторини тощо)
31 Планування виховної роботи майстром виробничого навчання, класним керівником
Психологічний супровід навчально-виробничого процесу
32 Предмет і методи психології
33 Психологічні властивості особистості: характер — темперамент — здібність
34 Методи вивчення психологічних властивостей особистості
35 Механізми психологічного захисту у підлітків
36 Характерні поведінкові реакції старшого підліткового віку
37 Роль педагога у виявленні групи ризику та профілактики наркоманії та токсикоманії

Моделювання в методичній роботі навчального закладу

В останнє десятиліття в педагогічних роботах усе більшого поширення набувають дослідження, пов’язані з моделюванням понятійних, процесуальних, структурних і концептуальних характеристик та окремих «сторін» навчання й виховання в межах національного соціокультурного простору на загальноосвітньому й професійно орієнтованому рівнях

У науковій літературі модель розглядається як уявна або матеріальна система, яка відображає або відтворює об’єкт дослідження та здатна змінити його так, що її вивчення дає нам нову інформацію про об’єкт. Модель дає змогу чітко визначити компоненти, які утворюють систему, схематично розглядати зв’язки між компонентами моделі, генерувати ідеї.

Моделювання може бути методом наукового дослідження, основою розробки нової теорії, механізмом визначення перспективи розвитку. Методичний аспект моделювання полягає в можливості визначити актуальні та перспективні завдання навчально-виробничого процесу, виявити й науково обґрунтувати умови можливого зближення між імовірними, очікуваними й бажаними результатами.

Важливо пам’ятати, що використання методу моделювання, ізольованого від наступних складових – проектування і конструювання, - не приведе до позитивних результатів.

Розглядаємо визначення понять «модель» і «моделювання» на основі особистісного бачення проблеми та запропонованих наукових тлумачень.


Модель — відображення фактів, речей і відношень певної галузі знання у вигляді більш спрощеної, більш наочної матеріальної структури цієї або іншої галузі (Клаус П Кибернетика и философия. — М.: Иностранная литература, 1963).

Моделювання — один із методів пізнання та перетворення світу, який набув поширення з розвитком науки, обумовивши створення нових типів моделей, що розкривають нові функції самого методу (Педагогіка: БСЄ//Сост. Е. Рапацевич.—.Мн.: Современное слово, 2005)

Модель — умовний образ (зображення, схема, опис тощо) якогось об'єкта (або системи), який зберігає зовнішню схожість і пропорції частин за певної схематизації та умовності засобів зображення (Гончаренко С. Український педагогічний словник. — К.: Либідь, 1997).

Моделювання — дослідження певних явищ, процесів або систем, об'єктів шляхом побудови й вивчення їх моделей; використання моделей для визначення або уточнення характеристик і раціоналізації способів побудови заново сконструйованих об'єктів (Ярмаченко М. Педагогічний словник. — К.: Педагогічна думка, 2001)

Модель — штучно створений об'єкт у вигляді схеми, фізичних конструкцій, знакових форм або формул, який, будучи подібним до об'єкта дослідження (або явища), відображає та відтворює в більш спрощеному вигляді структуру, якість, взаємозв'язки та відношення між елементами цього об'єкта (Дахин А. Н. Педагогическое моделирование: монографія. — Новосибирск: НИНКиПРО, 2005).

Моделювання — інструмент аналізу для, пошуку та обґрунтування найкращого рішення з урахуванням та оцінюванням можливих наслідків прийняття рішень (Нічуговська Л. І. Математичне моделювання в системі економічної освіти. — Полтава, 2003.)

Модель — проміжний ланцюжок між предметом дослідження та його дослідником (Михеев В. И. Моделирование и методы теории измерений в педагогике. — М.: Высшая школа, 1987).

Моделювання — процедура, що відбувається на основі абстрактно-логічного мислення, передбачає спільно з іншими процедурами дослід логічну завершеність меж досліджуваних сторін предмета (Михеев В. И. Моделирование и методы теории измерений в педагогике. — М.: Высшая школа, 1987)

Модель — уявна або матеріально реалізована система, що відображає або відтворює об'єкт дослідження здатна заміщувати його так, що її вивчення дає нову інформацію про цей об'єкт (Штофф В. А. О роли моделей ж познании. — Л., 1963.).

Моделювання — структурна одиниця процесу педагогічного проектування

Модель — приховані внутрішні властивості об'єкта (Гастев Ю. А. Гомоморфизмы и модели: Логико-алгебраические аспекты моделирования.—М.: Мир, 1978).

Моделювання — метод дослідження об'єктів на їхніх моделях, аналогах; побудова й вивчення моделей реальних предметів і явищ і тих, що спеціально сконструйовані (Савченко О. Я. Дидактика початкової школи. -К.:Генеза, 1999)

Модель — допоміжний засіб, який у процесі пізнання, дослідження дає нову інформацію про основний об'єкт вивчення (Образцов П. И. Методы и методология психолого-педагогического исследования. — СП(Питер, 2004).

Моделювання — метод дослідження об'єкта пізнання дослідження явищ, процесів, систем шляхом побудов та вивчення їхніх моделей; використання моделей для визначення або уточнення характеристик об'єктів, щ конструюються (Пирогова О. В. Моделирование в образовании // Инновации в образовании. — 2004. — № 5

Структурно-функціональна модель професійної діяльності методистів ПТНЗ у сучасних умовах

Для правильної оцінки відповідності структури, змісту та форм діяльності методичної служби ПТНЗ новим реаліям і викликам у сфері освіти, необхідно враховувати основні тенденції, які склались на сьогодні в ПТНЗ України. Розглянемо їх.

1.Визнання провідної ролі науки в методичній діяльності навчального закладу.

Саме наука формує та визначає навчальний процес, сприяючи підвищенню якості підготовки кваліфікованих робітників. Однак науково-методична діяльність педагогічних працівників ПТНЗ має переважно прикладний характер, не претендуючи на високий ступінь науковості. Наука лежить в основі професійної діяльності як викладача ПТНЗ, так і методиста навчального закладу.

2.Відкритість науково-методичної роботи до інновацій.

Відомо, що сучасний світ розвивається швидкими темпами, потоки інформації змінюються безперервно; зокрема це стосується й інновацій у науковій та навчальній сферах. Провідним завданням методичної служби, таким чином, є обмін інформацією із зовнішнім середовищем (з іншими навчальними закладами, профільними науковими установами та дослідно-експериментальними лабораторіями).

Також надзвичайно важливою є задача прогнозування перспектив та напрямів подальшого розвитку. Від цього залежить не лише рівень професійної діяльності педагогів, зміст навчально-виробничого процесу, а й результат навчання, тобто підготовка фахівця певної професійної сфери, що відповідає вимогам замовника кваліфікованих кадрів.

3. Гуманізація науково-методичної роботи.

З погляду гуманізації освіти важливим є зміна пріоритетів у роботі методистів ПТНЗ, коли формуються не лише певні професійні навички та педагогічна майстерність педагога, а й удосконалюється індивідуальність викладача, його власна унікальна педагогічна неповторність. Тому доцільним є проведення навчання педагогів із конкретних методичних питань і проблем, залучення їх до відповідних семінарів і тренінгів, що формують високу методологічну культуру викладача.

Гуманізація науково-методичної роботи виявляється і в трансформації відносин між методистами та викладачами. Методист не повинен бути лише контролюючою системою: взаємодія між методистом і педагогом має базуватися на партнерстві та взаємодії, що передбачає надання якісного методичних консультацій викладачам та майстрам в/н. Ознакою нових відносин у цій сфері є використання різноманітних демократичних форм методичної роботи — консультацій, дискусій, які дозволяють відстоювати власні позиції, формувати професійний досвід у результаті конфлікту або спільного обговорення, а також власний приклад (проведення методистом відкритих уроків, навчально-виховних заходів).

4. Системність методичної роботи.

Традиційно під системністю в освіті розуміють єдність мети, завдань, методів і форм роботи з педагогічним колективом. Проте на сучасному етапі спостерігається зміна розуміння поняття системності, що передбачає побудову найбільш оптимальної та дієвої моделі методичної роботи, яка відповідала б потребам саме даного навчального закладу.

5. Варіативність та багаторівневість методичної роботи.

Ця тенденція висвітлює різний професійний потенціал педагогічних працівників, а також стратегію розвитку ПТНЗ. Тобто зміст методичної роботи може варіюватися від роботи над методичними доповідями, повідомленнями до високого рівня науково-дослідної діяльності кожного педагога. Один навчальний заклад працює як експериментальний, іншому ж достатньо традиційної побудови методичної роботи.

6. Моніторинг методичної роботи.

Завдання моніторингу педагогічної діяльності у ПТНЗ є одним із найбільш важливих у методичній роботі, дозволяючи уявити чітку картину професійної майстерності всього педагогічного колективу, запитів і проблем кожного з них. Вичерпне уявлення про рівень педагогічної діяльності викладачів є основою успішного планування методичної роботи, ліквідації саме тих професійних недоліків, які є у педагогічних працівників.

Постійне накопичення інформації про рівень діяльності педагога допомагає аналізувати його професійне зростання, відстежувати зміни, проектувати його розвиток. Окрім того, діагностика стану професійної діяльності побічно відображає результативність роботи методичної служби, характеризує професійний потенціал педагогічного колективу на визначений відрізок часу.

Проаналізовані тенденції свідчать про те, що сьогодні відбувається переоцінка структурно-функціональної системи методичної служби, її основних напрямів і форм роботи. Поступово вимальовується нова модель методичної служби, яка будується за «функціональним принципом» і враховує компетентнісний підхід у своїй роботі. Окрім того, уже стає реальністю перехід до нового змісту професійної освіти і навчання, що вимагає якісної зміни діяльності не лише провідних педагогів, членів робочих творчих груп, а й всієї методичної служби навчального заклад.

На сьогодні структура діяльності методичної служби ПТНЗ є відносно постійною. Структура діяльності методистів ПТНЗ логічно витікає з пред'явлених до діяльності вимог та завдань. У цілому методична робота у ПТНЗ має чітку будову та складові (схема 1).

З метою аналізу структурно-функціональної моделі методичної роботи у ПТНЗ розглянемо основні функції її підрозділів та форми методичної роботи.

У ПТНЗ передбачено такі основні колективні форми методичної роботи:

  • педагогічна рада;
  • масові та групові форми роботи;
  • методичні комісії.

У свою чергу, масові та групові форми роботи передбачають діяльність:

  • науково-методичної ради;
  • педагогічних читань; інструктивно-методичних нарад;
  • школи молодого майстра;
  • школи молодого викладача;
  • творчих лабораторій;
  • творчих груп з експериментальних досліджень;
  • науково-практичних конференцій.

Педагогічна рада — найвищий постійно діючий колегіальний орган з питань навчально-виховної, методичної і виробничої роботи навчального закладу, її основні функції ;

  • формулювання мети і завдань методичної служби, їх постійна актуалізація і конкретизація;
  • обговорення і коригування проекту плану роботи методичної служби;
  • аналіз стану професійно-теоретичної та професійно-практичної підготовки, виховної роботи, всіх компонентів науково-методичного забезпечення навчально-виробничого процесу;
  • аналіз результатів діяльності методичної служби в цілому, окремих її підрозділів, викладачів, майстрів виробничого навчання.

Значну роль у методичній діяльності навчального закладу відіграють методичні комісії, кількість яких визначена напрямами освітньої діяльності центру, тобто вони створені за функціональним принципом, а саме:

  • методична комісія викладачів і майстрів виробничого навчання з професій, які представлені у ПТНЗ;
  • методична комісія класних керівників та вихователів.

Методичні комісії здійснюють організаційну, експертну, трансляційну, інформаційну та інші функції.

Зміст діяльності методичних комісій:

  • аналіз діяльності педагогів, творчих об'єднань за всіма напрямами;
  • науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу;
  • аналіз результатів професійної підготовки учнів;
  • аналіз діяльності педагогів щодо організації позаурочної роботи (предметних тижнів, конкурсів професійної майстерності, оглядів-конкурсів тощо);
  • створення умов для розвитку професійної майстерності педагогів (проведення циклів лекцій, семінарів-практикумів, ділових ігор, відкритих уроків тощо);
  • вивчення позитивного педагогічного досвіду (педагогічні читання).

Основні функції педагогічних читань:

  • створення умов для формування професійних та наскрізних якостей педагогів, їхньої творчої самореалізації;
  • стимулювання становлення та удосконалення навчально-методичної, наукової та творчої співпраці з колегами;
  • пошук ефективних технологій і методик навчання, виховання, розвитку, орієнтованих на результат;
  • визначення на основі узагальнення педагогічної практики ефективності компетентнісного підходу при підготовці кваліфікованих робітників із робітничих професій.

Творчим групам експериментального зразка властиві такі основні функції: проектувальна, аналітична, дослідницька.

Кiлькiсть переглядiв: 2834

Коментарi

  • Qilenivike

    2018-01-21 05:44:46

    [url=http://casino-soft.ru/]создание интернет казино[/url] .......

  • Kathia

    2013-09-20 09:00:22

    Free knowledge like this doesn't just help, it promote decmyraoc. Thank you. http://xoynqltc.com [url=http://xinezncr.com]xinezncr[/url] [link=http://snvekfywai.com]snvekfywai[/link]...

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.